Ерік

Ерік – син короля Оберона, старший кровний брат головного героя фентезійного циклу «Хроніки Амбера» Корвіна. Гарний чоловік з синяво-чорним волоссям, кучерявою борідкою і глузливою посмішкою. Франт в червоно-чорному вбранні. Таким його описує принц Корвін і таким його уявляють читачі протягом всієї розповіді.

Ерік вважався незаконнонародженим сином Оберона, оскільки на момент його народження Оберон і мати Еріка Файелла ще не були одружені офіційно. Однак це не завадило принцу пристрасно бажати зайняти трон Амбера і робити все можливе для втілення своєї мрії в реальність. Мабуть, саме амбітність і самолюбство можна назвати основними рисами характеру Еріка, які і визначили його подальшу долю.

Незважаючи на факт незаконності народження, дитинство Еріка було цілком безхмарним і проходило в Замку Амбера біля вінценосного батька, матері і рідних братів Кейна і Корвіна. Вельми близькі стосунки Ерік підтримував і зі своєю зведеною сестрою Флорою, яка в майбутньому принесе братові чималу користь, шпигуючи за його дорученням за Корвіном.

Як і інші принци Амбера, Ерік з дитинства вчився фехтування у кращих майстрів, яких запрошували і з самого Амбера, і з його Тіней. Варто відзначити, що в мистецтві володіння клинком Ерік перевершив Корвіна, але при цьому так і не зміг перемогти Бенедикта. Він також мав величезну силу в руках і був вельми добрим борцем. Ще одним захопленням Еріка був спорт. Він брав участь у кінських змаганнях, пролітаючи вихором по вулицях міста разом зі своїми братами та іншими нащадками знатних родів Амбера, полював, ловив рибу, захоплювався вітрильниками.

Змужнівши, принц деякий час послужив у королівської кавалерії, після чого пішов у флот. І хоч морські мандри приносили йому певне задоволення, але, відслуживши свій термін, він вирішив за краще осісти в Амбері і дуже рідко залишав його, вирушаючи в Тіні.

До пори до часу Ерік не приймав ніякої участі в політичному житті Амбера, що пояснювалося небажанням Оберона залучати його в настільки серйозні справи. І навіть при плануванні битви з армією місячних вершників з Генеша король доручив Еріку всього лише командування палацовою гвардією, що захищає безпосередньо замок, тоді як його брати були в самій гущі битв. Затаєна принцом образа ще зіграє свою роль у цій захоплюючій історії.

Оберон все частіше став заговорювати про зречення. Ерік, бажаючи зміцнити своє становище при дворі і виношуючи в голові далекосяжні плани, завойовує розташування принців Джуліана, Кейна, Джерарда. Бенедикт у цей час відбув в якусь тінь, не проявляючи ніякої зацікавленості в престолонаслідуванні. І практично єдиною перешкодою на шляху Еріка до трону залишався його брат Корвін, який вважав себе першим претендентом на престол, але не збирався нічого робити проти волі батька.

Ерік по-своєму вирішив цю проблему, запросивши брата на полювання в Арденський ліс. Там він здолав Корвіна в бою і закинув в одну з Тіней під назвою Земля, де принцу і довелося пробути на протязі декількох століть. Родині, звісно, Ерік в скоєному не зізнався, але у багатьох все ж зародилися певні підозри в його непричетності до зникнення брата.

Розробляючи хитромудрі плани і плетучи інтриги, Ерік домігся бажаного і після таємничого зникнення Оберона отримав заповітний трон. Однак його радість володіння бажаним була серйозно затьмарена зовнішньою загрозою, що нависла над Амбером. Постійно частішали і посилювалися набіги небачених тварюк з Відображень, що в поєднанні з безперервною боротьбою за трон між братами, підривало і без того нестійкий авторитет Еріка. Проте, принц робив усе можливе, щоб захистити королівство від ворожого вторгнення. І навіть в останні хвилини свого життя, вмираючи на полі бою, він ще раз довів любов до батьківщини і віддав своєму запеклому суперникові Корвіну могутній Судний Камінь – єдину річ, здатну врятувати Амбер.