Бенедикт

Бенедикт – старший син короля Амбера Оберона. Він високий та стрункий, з вольовим підборіддям і прямим каштановим волоссям. В одязі віддає перевагу помаранчевим, жовтим та червоним тонам. У свого брата Корвіна, від імені якого ведеться розповідь, Бенедикт асоціювався з копицями сіна, гарбузами і городніми пугалами.

Про дитинство Бенедикта читач знає вкрай мало. Принц був ще дуже юний, коли його велелюбний батько розірвав шлюб з матір'ю Бенедикта Цімнеєю і одружився на Файеллі, яка народила йому згодом Еріка, Корвіна, Дейрдре. Брати Бенедикта пробували протестувати проти такого несправедливого поводження з їх матір'ю і поплатилися за це, віддавши свої життя на полі битви. Ці події, напевно, вплинули на формування характеру Бенедикта.

Він був мовчазним, замкнутим і відлюдником, рідко посміхався і ще рідше сміявся, відрізнявся чесністю і був людиною принципу. Принц вірив в силу вищого розуму, зневажав постійні розбірки між принцами і принцесами і намагався триматися від них подалі, але коли Амбер загрожувала реальна небезпека, він негайно приєднувався до сім'ї.

Бенедикт мало цікавився емоціями і почуттями. Його більше приваблювали стратегічні ігри і тактичні розстановки. Одним з його найбільших пристрастей була військова справа. Не дарма принца називали Володарем зброї в Амбері. Тренуючись по кілька годин на день протягом тисячоліть свого життя, постійно мандруючи з Тіні в Тінь, щоб досконально вивчити всі варіанти розвитку будь-якої битви при трохи інших обставинах, очолюючи величезні армії, він досяг небувалої майстерності у військовому мистецтві.

Реалізовуючи свої військові стратегії в численних Тінях, Бенедикт як ніякий інший принц відчув всю ілюзорність Тіньових Світів. Всі ці перемоги і поразки у битвах, в яких він брав участь, були дуже далекі від реальності. Реальним, справжнім був лише тільки Амбер. Тому всі сімейні розбірки, що відбуваються в Амбері, негативно позначалися й на всіх тіньових світах. Не дивно, що Бенедикт намагався робити все від нього залежне для збереження порядку в Янтарному королівстві і для захисту його жителів.

Автор дуже яскраво описав битву з місячними вершниками з Генеша, в якій саме Бенедикт проявив себе як справжній герой і великий стратег. Він дізнався все про своє ворога і розробив цілий план по його знищенню. І, треба сказати, цей план спрацював на славу.

Відпочиваючи від ратних подвигів, Бенедикт вирощував екзотичні рослини. У простих і нехитрих городницьких роботах він нарешті знаходив внутрішній світ і гармонію з самим собою. Це прагнення не зациклюватися на війнах і міжусобицях, а знаходити віддушину в чомусь іншому і ріднило, мабуть, Бенедикта з Корвіном – головним героєм фентезійного циклу. Корвін не раз давав зрозуміти, що саме Бенедикт найбільш близький йому як брат і наставник, хоча той і не підтримав його в прагненні зайняти трон Амбера. Проте, коли до Бурштинового королівства пролягла Чорна Дорога, Бенедикт черговий раз повернувся додому, щоб встати на захист батьківщини. Саме він очолив успішний військовий похід в землі Хаосу в кінці першого п'ятикнижжя циклу.